глибокий сон

1) deep

2) ( про час) late; advanced; extreme

3) ( ґрунтовний) profound; thorough; ( серйозний) considerable, serious; ( про почуття) deep, intense

1) ( стан) sleep, slumber

2) ( сновидіння) dream

3)

1. n (the profound) глибина; безодня; пучина, вир

2. adj

1) глибокий, ґрунтовний

2) важкий для розуміння; складний, заплутаний

3) проникливий, глибоко пережитий

4) що має велику глибину; глибокий

5) повний, абсолютний, цілковитий

6) низький (про уклін)

* * *

1) море; oкeaн

2) глибина; безодня

1) глибокий, ґрунтовний; важкий для розуміння, складний, заплутаний

2) глибокий, проникливий

3) пoeт. який має велику глибину, глибокий

4) повний, цілковитий, абсолютний

5) глибокий, низький ( про уклін)

1. n

1) сон

2) поет. вічний сон, смерть

3) фізл. сплячка

4) заніміння, оніміння (кінцівок)

2. v (past і p.p. slept)

1) спати, засинати

2) поет. спати вічним сном, спочивати (у могилі)

3) ночувати (at, in)

4) розм. надавати нічліг; розміщувати на ніч

5) німіти (про кінцівки)

6) відкладати вирішення до ранку (справи)

7) здаватися нерухомим

8) не діяти, не працювати, нічого не робити

9) бути спокійним

10) притихати

11) розм. жити, мати інтимний зв'язок (з кимсь)

12) баритися, гаятися

* * *

1) сон

2) фiзioл. сплячка

3) оніміння ( кінцівок)

1) спати; пoeт. спати вічним сном, спочивати ( у могилі)

2) ночувати; надавати нічліг, розміщати на ніч

3) німіти ( про кінцівки)

4) (on, upon, over) відкладати рішення ( справи) до ранку

5) здаватися нерухомим

6) не діяти; бути спокійним; притихнути, ущухнути, принишкнути, не проявлятися

7) ( with) жити, мати любовний зв'язок (з ким-небудь; sleep together)

ВЕДАНТА - релігійно-філософське вчення, одна з шести ортодоксальних систем індуїзму. Базується на корпусі текстів Упанішад і коментарях до них. Головну мету В. вбачає у досягненні істинного знання, яке дає усвідомлення відмінностей між вічним і невічним буттям, відмову від будь-якої матеріальної (уречевленої) відплати, опанування шістьма засобами, або чеснотами (спокій духу, поміркованість, відчуженість, терпіння, зосередженість, віра), прагнення до звільнення. В. послідовно обстоює ідею монізму, вищої реальності Брагмана як основи єдності буття. Докладно аналізується також індивідуальна душа ("Я"), її можливості та обмеженість у пізнанні об'єктів. Складне співвідношення реальності та ілюзорності на різних рівнях психологічного стану розкривається, зокрема, у вченні про чотири стани психіки на шляху до остаточного звільнення, а саме: неспання, сон із сновидіннями, глибокий сон, потойбічний стан. Реальність попереднього стану знімається на наступному рівні, виступаючи вже як ілюзія. У соціумі В. обстоює ідею елітарності. У друг. пол. XIX - XX ст. як релігійномістичне вчення В. набула поширення у країнах Європи та США. В Україні перший систематичний виклад вчення В. було зроблено Новицьким у праці "Нарис індійської філософії" (1846).

1. загрузати, вгрузати, залазити, провалюватися, занурюватися, тонути; протикати, втикатися ВН; потрапляти в неприємну ситуацію, зазнавати нещастя, лиха, неприємностей К, СГ; заходити (про сонце, місяць) ; балчых чине / сувче баттым я загруз у болоті / занурився у воду Б; инелери баш (ы) на батмаз заколки не застромляться їй у голову ВН; кӱн батты сонце зайшло СБ; кӧпек батай хазана, сайляй ашай этлери собака залазить до казана, вибирає й жере м'ясо Г; дэртлере баттым я зажурився, поринув у журбу Г; йухуйа батмышсын ти поринув у глибокий сон Г.

2. наважуватися, зважуватися, насмілюватися, дерзати; батмайым айтмайа я не зважуюся сказати К; т'елинд'е батмай айтмаға вона не зважується сказати невістці У.

3. зникати, щезати, пропадати, ховатися СБ, О, К; папийлеримиз батты наші качки зникли, пропали СБФ.

клітка СК. забуття, збайдужіння, неуважність Г, СЛ; эгленип хафиль халдым я затримався й забувся СЛ; хафиль йуху глибокий сон, до забуття СЛ; хафиль сӧзлер байдужі, образливі слова Г, СЛ; хафиль хал- лишатися байдужим, відcтупатися Г.

глибокий (міцний) сон; летаргічний сон

* * *

1) мeд. сопор, глибокий патологічний сон

2) cл.; cл. таблетка заспокійливого снодійного препарату

1. n

1) (the dead) збірн. мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) pl гірн. пуста порода

2. adj

1) мертвий; померлий; дохлий

2) що стосується смерті

3) неживий

4) загиблий; що сконав

5) зів'ялий, засохлий (про рослини); пропалий

6) нерухомий; позбавлений ознак життя

7) глибокий, мертвецький (сон)

8) занімілий, нечутливий; що втратив чутливість

9) нечутливий, нечуйний, байдужий; глухий, сліпий (до чогось)

10) непридатний

11) погаслий

12) фальшивий, хибний

13) що вийшов з ужитку, недіючий

14) цілковитий, повний

15) спорт. що вийшов з гри

16) гірн. непровітрюваний (про виробку); застійний (про повітря); непродуктивний (про породу)

3. adv

1) смертельно; вкрай; цілковито

2) точно, рівно; прямо

4. v розм.

1) помирати

2) втрачати сили

3) охолоджуватися

4) занапащати, умертвляти

5) ослабляти; заглушати; позбавляти життєвої сили

* * *

1) ( the dead) мертві, померлі, небіжчики

2) глуха пора

3) разг. див. dead letter 2

4) cл.; див. dead-beat I

5) pl; гipн. пуста порода

1) мертвий; померлий; дохлий; пов'язаний зі смертю

2) зів'ялий, засохлий; загиблий; з сухого листя, гілок

3) неживий; dead matter нежива матерія; неорганічна речовина

4) позбавлений ознак життя, безплідний, пустий; dead soil неродючий ґрунт

5) онімілий, який втратив чутливість

6) байдужий; сліпий або глухий ( до чого-неудь)

7) непридатний, який втратив основну властивість або функцію, який втратив силу; dead street глуха вулиця, тупик; dead channel старорічище; dead capital мертвий капітал

8) несмачний, недобрий; dead wine прісне вино; погаслий, згаслий; фальшивий, помилковий

9) недіючий, який вийшов з ужитку; застарілий; вимерлий, древній

10) глухий ( про звук); тьмяний

11) млявий, апатичний; заціпенілий

12) глухий; сумний, одноманітний, нудний; dead season мертвий сезон

13) позбавлений руху, нерухомий, застиглий; який не рухається, стоїть на місці; який зупинився; бездіяльний; dead motor заглухлий двигун; to make dead eл. знеструмити, вимкнути

14) повний, цілковитий, глибокий, крайній; dead stop повна зупинка; dead faint глибока непритомність; втрата свідомості; dead calm мертвий штиль; dead failure /frost/ повний провал; фіаско

15) страшенно, жахливо

16) кoм. збитковий

17) cпopт. який вийшов з гри; dead ball м'яч, що не зараховується

18) юp. позбавлений прав

19) фiз. який поглинає звуки

20) пoлiгp. непридатний; використаний

21) гipн. непровітрюваний ( про виробку); застійний ( про повітря); нерухомий

22) гipн. пустий, який не містить корисних копалин; непродуктивний

23) eл. який не знаходиться під напругою, вимкнений

1) до смерті, украй; зовсім

2) точно, рівно, прямо

3) не рухаючись

1) умирати; втрачати сили; охолоджуватися

2) губити, умертвляти

3) позбавляти життєвої сили, послабляти; заглушати

1. n

1) засув, засувка, запор

2) мор. швартов

3) геол. перший твердий шар породи

4) припай (лід, що примерз до берегів)

5) піст

2. adj

1) міцний; твердий; тривкий

2) міцно закріплений (прикріплений)

3) нелинючий

4) стійкий, вірний

5) швидкий; прудкий; скорий

6) пристосований для швидкого руху (швидкої їзди)

7) що поспішає (про годинник)

8) неточний; що показує більшу вагу (про терези)

9) легковажний, фривольний

3. adv

1) міцно, сильно, туго, твердо

2) вірно, віддано

3) швидко, скоро, хутко, прудко

4) легковажно; безпутно

4. v

1) постити (ся)

2) голодувати, не їсти

* * *

1) запор, засувка

2) мop. шварт

3) гeoл. перший твердий шар породи

4) припай

1) міцний; твердий

2) міцно закріплений або прикріплений; який не линяє, стійкий ( про фарбу)

3) стійкий, вірний ( друг)

4) icт. який міцно спить; міцний, глибокий ( про сон)

1) міцно, твердо

2) дуже міцно; дуже щільно

3) вірно, віддано

1) швидкий

2) пристосований для швидкого руху або швидкої їзди

3) який поспішає ( про годинник); неточний, який показує більшу вагу ( про ваги)

4) легковажний, фривольний

1) швидко

2) легковажно; безпутно

1) (умерший) мертвий, мерлий, умерлий, померлий, неживий. [Краще живий хорунжий, ніж мертвий сотник (Номис). Не поможе воронові мило, а мерлому кадило (Номис). Дер із живого і з умерлого (Свидн.). Живого-б любила, а до неживого у яму-б лягла (Шевч.)]. Прикинуться -вым - удати неживого, знеживитися. Делает, как -вый - робить (порається) як мертвий (як неживий, по-мертвому). [Мляво, по-мертвому порався (Григор.)]. Упал -вый - упав мертвий (неживий), упав без духу. [І без духу в синє море з берега звалився (Рудан.)]. Приказано привести живого или -вого - наказано (звелено) привести чи живого, чи мертвого. Ни жив, ни мёртв - ні живий, ні мертвий (Номис). -вое тело (труп) - мертве тіло, труп (-па), мертвяк, смертяк (-ка);

2) (перен.) мертвий. -вая бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости). -вая вода - а) (стоячая) мертва вода, мертвовід (-воду), мертва нетеча. [Хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводі (Н.-Лев.)]; б) (в сказках) мертвуща (мертвяща) вода. -вое волокно, текст. - мертве волокно. -вая голова, энтом. - а) (Sphinx Caput mortuum) адамова голова; б) (Acherontia Atropos) бульбяник мертвоголовий, цьмак (-ка). -вый груз - мертвий вантаж (- жу). -вые души - мертві душі. -вая заклёпка - а) (действие) сліпе заклепування (нютування); б) (предмет) сліпа заклепка (нюта). -вая изгородь - (о)горожа, сухопліт (- плоту), мертвопліт (-плоту). -вый инвентарь - мертвий інвентар (-ря). -вый капитал - мертвий капітал (-лу). -вый конец сети - зайвий кінець (-нця) мережі. -вый крест - мертвий (мертвечий) хрест (-ста), хрест з покійника. -вый лес - сухоліс (-су), сухолісся (- сся). -вое лицо - мертве (мертвенне) обличчя (лице). -вая петля - мертва петля. -вая пора - мертва доба. -вая пороша - перший глибокий сніг (-гу). -вая природа, живоп. - мертва (нежива) природа, тихе життя, натюрморт (-та). -вый сон - см. Мертвецкий (1) сон. -вая тишина - мертва тиша, гробова тиша. [Навкруги панує мертва тиша (Коцюб.)]. -вая точка - мертва точка. Сдвинуть с -вой точки - зрушити з мертвої точки, з мертвого місця. -вый цвет лица - мертвий (неживий) колір обличчя. -вый ход - мертвий хід (р. ходу). -вый шип, техн. - заплішений чіп (р. чопа). -вый штиль - мертве безвітря, мертва тиша, мертва штиля. -вый язык - мертва, нежива, вимерла мова. -вый якорь - мертва котва, мертвий якір (р. якора). Пить -вую (чашу) - пити не прохмеляючись, пити кухоль непрохмільний.

* * *

1) прил. ме́ртвий

2) в знач. сущ. ме́ртвий, -ого; ме́рлий

n (the Sound) геогр. н.

протока Зунд

* * *

1) звук; шум; фiз. звук; фон. звук; тон

2) тк.; sing враження

3) межа чутності

4) звукозапис; диски, платівки, магнітофонні плівки

5) мyз. "звучок", стиль виконання ( джазу)

6) кiнo; = sound effects

1) звучати, видавати звук; мати те або інше звучання

2) видобувати звук

3) звучати, створювати враження, здаватися

4) звіщати, сповіщати, проголошувати

5) вимовляти

6) вистукувати ( про колеса)

7) мeд. вислуховувати, вистукувати, аускультувати ( хворого)

8) юp. стосуватися, мати відношення до ( чого-небудь)

1) зонд; щуп; пробник

2) зондування; промірювання лотом

1) cпeц. вимірювати глибину води ( лотом); зондувати; мeд. досліджувати ( рану); зондувати

2) вивідувати, ( обережно) випитувати; дізнаватися, з'ясовувати; прощупувати, зондувати ( sound out)

3) досліджувати, осягати

4) глибоко занурюватися, пірнати ( про китів); опускатися на дно

1) здоровий, міцний; спокійний, міцний ( про сон)

2) доброякісний, незіпсований, хороший, гарний; добротний; справний; міцний

3) здоровий, розумний; правильний, логічний; розсудливий, завбачливий

4) глибокий, ретельний ( про аналіз)

5) платоспроможний; надійний, стабільний ( у фінансовому відношенні)

6) умілий, хороший

7) сильний, здоровий

8) юp. законний, дійсний

1) протока

2) вузька затока, фіорд

1) запор, засувка

2) мop. шварт

3) гeoл. перший твердий шар породи

4) припай

1) міцний; твердий

2) міцно закріплений або прикріплений; який не линяє, стійкий ( про фарбу)

3) стійкий, вірний ( друг)

4) icт. який міцно спить; міцний, глибокий ( про сон)

1) міцно, твердо

2) дуже міцно; дуже щільно

3) вірно, віддано

1) швидкий

2) пристосований для швидкого руху або швидкої їзди

3) який поспішає ( про годинник); неточний, який показує більшу вагу ( про ваги)

4) легковажний, фривольний

1) швидко

2) легковажно; безпутно

1) мeд. сопор, глибокий патологічний сон

2) cл.; cл. таблетка заспокійливого снодійного препарату

1) звук; шум; фiз. звук; фон. звук; тон

2) тк.; sing враження

3) межа чутності

4) звукозапис; диски, платівки, магнітофонні плівки

5) мyз. "звучок", стиль виконання ( джазу)

6) кiнo; = sound effects

1) звучати, видавати звук; мати те або інше звучання

2) видобувати звук

3) звучати, створювати враження, здаватися

4) звіщати, сповіщати, проголошувати

5) вимовляти

6) вистукувати ( про колеса)

7) мeд. вислуховувати, вистукувати, аускультувати ( хворого)

8) юp. стосуватися, мати відношення до ( чого-небудь)

1) зонд; щуп; пробник

2) зондування; промірювання лотом

1) cпeц. вимірювати глибину води ( лотом); зондувати; мeд. досліджувати ( рану); зондувати

2) вивідувати, ( обережно) випитувати; дізнаватися, з'ясовувати; прощупувати, зондувати ( sound out)

3) досліджувати, осягати

4) глибоко занурюватися, пірнати ( про китів); опускатися на дно

1) здоровий, міцний; спокійний, міцний ( про сон)

2) доброякісний, незіпсований, хороший, гарний; добротний; справний; міцний

3) здоровий, розумний; правильний, логічний; розсудливий, завбачливий

4) глибокий, ретельний ( про аналіз)

5) платоспроможний; надійний, стабільний ( у фінансовому відношенні)

6) умілий, хороший

7) сильний, здоровий

8) юp. законний, дійсний

1) протока

2) вузька затока, фіорд

нрч. невже, (усилит.) невже-ж, чи вже-ж, чи вже (таки), чи то-ж, (разве) хіба, чи- ж; (в самом деле?) справді?, (диал.: ну?) йо? [Невже не кинем ми й тепер свій сон глибокий? (Самійл.). Невже боятися кого синам Червоного Терору? (Сосюра). Через що воно так? невже-ж через те, що?.. (Крим.) Чи вже-ж ти мене забула? (Рудан.). Чи вже-ж і він мене не оборонить? (Грінч.). Чи вже таки не розважусь я? (М. Вовч.). Чи то-ж вони там, у Київі тому, всі такі? (Київщ.). Хіба таки справді він приїздив? (Сл. Ум.). Чи-ж можна (чи можна- ж) таке казати? (Канівщ.). Чи-ж виходу нема? (Франко). Щось хотів сказати та й не зміг, а тільки, силкуючись, ледве-ледве промовив: «йо?» (Квітка). Страшенно здивував (хлопця), сказавши, що вміє пошити чоботи. - «Йо пошиєте?» - спитався дивуючись хлопець (Грінч.)]. Да -ли? -ли же? - (та) невже? та невже-ж? хіба-ж? та хіба-ж?, (только в ответе, диал.) але? [Невже-ж (хіба-ж) ви не чули? (Київщ.). Та невже-ж та Україна ще для мене не чужа? (Франко). «Піде заміж за нього!» - «Але?» (Липовеч.)].

* * *

диал. не`уж

част. невже́; ( разве) хіба́; ( в самом деле) спра́вді